Я тебе не придумала. Ти сьогодні прийшов, посміхнувся. Статура, чоловік і воїн. Я не забула твого погляду, який роздумами сягає піднебіння. Великими літерами на моїх колінах запамяталось твоє "ти". Залізними шляхами до моїх вже заколисаних рутинних днів, які один за одним тягнуть потяг і потягують жасмин, приходить промінь. Забула б я, але би мною припинила бути. На музику не кладуть вірші, в них музика в артеріях пульсує і бринить.
