понеділок, 15 вересня 2014 р.

бісер

Маленькими кроками
По вічному шляху ідем водночас
за тижневими мірками з'їдаємо сніг то чи сіль
чи кисіль, залежить від нас,
від того що вчора, чи завтра в меню.

За вікнами осінь, під серцем рядки.
Зароджені плани зачаті під вечір,
до ранку тверезі, засіли й чекають.

І з того всі ми, ми те що їмо.
Я їм крем-брюле, бузкові казки,
шум вулиць, кольорову плівку доріг.
Я їм очима, пальцями збираю час.
Як бісер колись, сьогодні слова,
і погляди тут, в моїй жмені.
Твої відбираю окремо, як допінг,
плацебо, на сніданок, обід та вечерю.
Їх зараз все менше, я ж лірику
кожного дня, для запуску шлунку.
Доброго ранку,

***

***
Доброго ранку)
Так зручно скрутитись ранковим калачиком, головою в Тебе на колінах.
Кошеня.
Знову туман. Люблю туман - він не відволікає, дає вибір домальовувати, або залишити все як бачиш, молоком. Піднімаюсь, відчиняю вікно. Шум вулиці - і тобі доброго ранку))
Ти всміхаєшся, не відводячи очей від тексту.
Дуже люблю наше вікно - з нього видно пів світу))) особливо зараз, коли можна побачити все, що замовлю. Опираюсь на підвіконня долонями. Холодно, пробуджуєче холодно. Чай? Вже? Я не встигаю інколи за твоїми рухами. Чарівник. Коли Ти встиг? Накриваєш мене одіяльцем, перед тим поцілувавши передпліччя. Звідки в Тобі стільки любові?
Зізнаюсь вже незрозуміло який раз - з Тобою я полюбила слово "зранку"! Тепер я беру час на натхненний початок нового.

***
Що снідаємо? Давай інгліш брекфаст). Я зроблю яєшню. Чи зварити яйце, і ше в такій штучці аристократичній його длубати чайною ложечкою?.. Хочу яєшню.
Вмикаю музику. Це прекрасність, коли ти танцюєш)))) я голосно сміюсь і не приєднуюсь. Яєшні тоді не буде)..
Знаєш, що кльово - те що ми в ритмах і рухах самостійні. Яєшня готова, шинка присмажилась. Пааахне.. Пост рок - якраз час за стіл. Одягаю шкарпетки, теплі теплі вязані підколінки зігнуті в два. Сідаю навпроти Тебе, і зразу ж грію руки керамічним горнятком. Затишок.

***
Працюю, зосереджено і вірно цикаю по клавішах. Не відволікаюсь. Відволікаюсь - ввечері поїдемо вибирати килим, м'який і густий. Прибирати його якось впораємось. Для чого наперед загадувати. Світлий хочу. А запах нового килима. Ммм!.. Внюхуюсь в магазині, .. чую в машині. Круглий, але з відгриженими краями (хижачий*). Так нетерпиться лягти на нього. Найшвидшими рухами знімаю куртку і взуття, і ще в шапці вбігаю, пристрибуючи до кімнати. Разом?

***
Вино, чую буде килим мати сьогодні хрещення. Аналітично помисливши, шо нічого ж страшного - по-перше, а по-друге  - ну вже раз боюсь, то запланувала. )))