"хм..." \ широкоформатний

фільм
як я шукаю просвітленість\пробудженість\зрячість\істину\себе\картинку\формулу ... це..

думаю воно впишеться в шось ширшеслівне згодом.
а зараз , сьогодні, вже  в ту мить мені цікаво яка вона, чому вона вислизає...

цей фільм з крапками, або з одною.

напевно, вона проста. дуже. найпростіша. така проста, шо була завжди в  огляді, перед носом, під ногами, в легенях. але такої простоти і не зауважуєш, коли шукаєш ШОСЬ. з бискітками НАПЕВНО, напевно вееелике, або дуууже свііітле, сліпляче, або гаряче, або, воно має бути дуже дуже смачне, таке, шо не можеш зупинитись їсти, або ... або...

і шукаєш... 
і тут була, і там була. так, де ше не була?
 ... і поспішаєш. коли? коли вже вона прийде\знайдеться. спрага і цікавість і нетерпляяяяячість моторять. і то постійне відчуття, шо ти її за хвіст тримав, от-от щойно і вона зараз вислизнула.. ААААх.

розпач. жаль. і новий запал.

а вона, тихенька завжди під вухом. чемно і любляче чекає, поки ти не пройдеш повне коло цивілізації і підходячи знову до стартової точки, відчуєш холод, навіть мороз. як? нема? ... падіння на дно і відкладання весел. нема.. а я стільки обійшла. передивилась всі всі кольори і смаки, і всі чисті і високі кутки!.. як? ..нема? даремно?.. 
гірко.. пусто.. і страшно....
сядеш... обіймеш коліна і ...хм... а колись я б заплакала, якби коло було меншим.... ххххмммм.... якби воно було меншим, я б не побачила стільки, ... і воно зараз таке, .. все цінне, і пройдене... ххмм... спина вирівнюється.... ххмм...
і я ж пройшла стільки, і вернулась сюди... на початок...  

спокій... невимовний.. руки розслабились і осіли на землю .. легка посмішка.. і "дякую)"....  якби я не гналась за нею, я б не була тут знову....
і...я вільна... я можу ще раз пройти все коло...можу зупинитись напівшляху ...можу вернутись назад..тепер це все і моє  )) дякую за дарунок)) ..

потім я відштовхуючись відпочилими руками піднімусь на ще натомлені, але вдячні ноги ... озирнусь навколо... 

ххх....навколо....

є
.. . я вдихаю  ... і спокійно посміхаюсь...
привіт)*

в течію

Життя)
течія ..обвязки і бажання
соціальне і побутове ховає і закриває, закупорює течію справжню і вільну...інстинктивно духовну.... я хочу саме такої свободи...від вантажу, який умовності суспільства одягають

я тут

як гарно

бути вже з тобою

відчувати теплий вітер,  і спокій 

бути вдома

творити разом світ без поспіху 

дивитись, як дають життя безмовному твої руки

витік чистої енергії

відчувати приплив щастя і цінності моменту 

знати безлімітне право бути близько

трепет і ніжність торкатись тілом і думками

маятниковий спокій  довіри і гармонії

мовчати

писати музику і вірші під твій погляд 

відчувати зміни і незмінне 

подих в подих 

мої дрібніші кроки до твоїх непохитно сильних

тішитись різниці

і поцілунок в скроню

з тобою зустріти свій голос 

і світанки

як течія веде 

завжди до більшого

вже не карапкання по скелі до мети, 

привіт, життя

я хочу з тобою розливатись 

дощем живити землю

привіт