понеділок, 30 липня 2012 р.



знаєш шо подумала.. Добро піклується про нас, бо ми трошки безпорадні ))

тому нам йде допомога.. як дитині..

бо ми з чистими очима дивимось в небо, і знаємо, шо нас любить

і не стараємся бути самостійними від нього.. бо так ми ближче і відчуваєм тепло... як діти біля батьків. під опікою...
і знаєш..напевно так і має бути))) так і є звязок)

хх.. і, може якраз, та наша слабкість дає можливість речам скластись як треба,.. 
може в слабкості сила...
в безпорадності допомога...
і не потрібно, як я ті роки, планувати і брати низький старт, шоб зламати в собі ту дитячість і пристосувати до зовнішніх нападів..

а якшо серет в тому і є, шо не потрібно дорослішати і нарощувати шкіру... а навпаки прийняти і зберегти в собі ту тендітну крихкість, і просто довіряти ...і забути про боротьбу на мечах, якшо меча в житті і не тримала в руках, і бажяння не виявляєш.

якшо не забувати берегти цінності, власні(!) знайдені і потім виховані цінності, захищати себе "свою" від себе зовнішньої .. тоді десь то справжнє і магнітитиме куди треба...


така собі істина віри) моя) люблю всіх!

відчуваю себе якимось бездіяльним ... осіннім листком .. якого вже вітер від дерева забрав ... і йому нема різниці куди його понесе, де він зупиниться, не задумуюсь я...поки лечу..
.. одним словом, як осіннй якскравий і бездіяльний листочок..
такий чудовий, кольоровий, але безцільний.. вітер в голові))) може користуватись моментом??

щойно задумалась, як все ж таки кльово, шо я таки пішла на той експеримент, який виявився ніяким не експериментом, а дорогою яка лягла сама собою.... 
і зараз тааааак мило відчувати себе повнішою ...
повнішою на ше один складник , пазлик ... 
відчуття близькості до цілого)) цілого я)) 
челінька моя)

(віолончель говорить всіма мовами... і я їх починаю розуміти)

середа, 25 липня 2012 р.

ам.сьогодні зрозуміла таку штуку - чому я так комфортно себе почуваю в повністю заваленому і окупованому роботою\запланованими заздалегідь зустрічами  часі. тому шо мені зручно знати, шо розписую собі день сама.. і точно знаю його наперед... гарантовано не буде спонтанних гулянок чи шумних розваг... не буде компаній і дискомфорів. за стабільністю женусь. може нестабільною, але стабільністю в тому, шо мене займає.


а саме моє прагнення стабільності - то страх. страх "виходити на вулицю".


тому. можливо. і не треба її триматись
нею можна страхуватись, поки пізнаєш свій страх і розбираєшся з ним.
25.07.12
о.гарно.так і зробимо.якшо назвати її страховка.якось янакше сприймається
25.07.12
а з соромязливістю шо?
СТРАХовка )))
25.07.12
))))+
25.07.12
і тут і ключ нагадування шоб не закомфортитись
і шоб повільно скидати з себе СТРАХовку
) ***!
сором"язливість - вона страхує незіпсованість, поки качаєш свою впевненість )
25.07.12
аагага...шкірка зелена в горіха поки не затвердла шкарлупка шоб вберегти вразливий плід

(у співавторстві з Катрін)