фільм
як я шукаю просвітленість\пробудженість\зрячість\істину\себе\картинку\формулу ... це..
думаю воно впишеться в шось ширшеслівне згодом.
а зараз , сьогодні, вже в ту мить мені цікаво яка вона, чому вона вислизає...
цей фільм з крапками, або з одною.
напевно, вона проста. дуже. найпростіша. така проста, шо була завжди в огляді, перед носом, під ногами, в легенях. але такої простоти і не зауважуєш, коли шукаєш ШОСЬ. з бискітками НАПЕВНО, напевно вееелике, або дуууже свііітле, сліпляче, або гаряче, або, воно має бути дуже дуже смачне, таке, шо не можеш зупинитись їсти, або ... або...
і шукаєш...
і тут була, і там була. так, де ше не була?
... і поспішаєш. коли? коли вже вона прийде\знайдеться. спрага і цікавість і нетерпляяяяячість моторять. і то постійне відчуття, шо ти її за хвіст тримав, от-от щойно і вона зараз вислизнула.. ААААх.
розпач. жаль. і новий запал.
а вона, тихенька завжди під вухом. чемно і любляче чекає, поки ти не пройдеш повне коло цивілізації і підходячи знову до стартової точки, відчуєш холод, навіть мороз. як? нема? ... падіння на дно і відкладання весел. нема.. а я стільки обійшла. передивилась всі всі кольори і смаки, і всі чисті і високі кутки!.. як? ..нема? даремно?..
гірко.. пусто.. і страшно....
сядеш... обіймеш коліна і ...хм... а колись я б заплакала, якби коло було меншим.... ххххмммм.... якби воно було меншим, я б не побачила стільки, ... і воно зараз таке, .. все цінне, і пройдене... ххмм... спина вирівнюється.... ххмм...
і я ж пройшла стільки, і вернулась сюди... на початок...
спокій... невимовний.. руки розслабились і осіли на землю .. легка посмішка.. і "дякую)".... якби я не гналась за нею, я б не була тут знову....
і...я вільна... я можу ще раз пройти все коло...можу зупинитись напівшляху ...можу вернутись назад..тепер це все і моє )) дякую за дарунок)) ..
потім я відштовхуючись відпочилими руками піднімусь на ще натомлені, але вдячні ноги ... озирнусь навколо...
ххх....навколо....
є
.. . я вдихаю ... і спокійно посміхаюсь...
привіт)*
як я шукаю просвітленість\пробудженість\зрячість\істину\себе\картинку\формулу ... це..
думаю воно впишеться в шось ширшеслівне згодом.
а зараз , сьогодні, вже в ту мить мені цікаво яка вона, чому вона вислизає...
цей фільм з крапками, або з одною.
напевно, вона проста. дуже. найпростіша. така проста, шо була завжди в огляді, перед носом, під ногами, в легенях. але такої простоти і не зауважуєш, коли шукаєш ШОСЬ. з бискітками НАПЕВНО, напевно вееелике, або дуууже свііітле, сліпляче, або гаряче, або, воно має бути дуже дуже смачне, таке, шо не можеш зупинитись їсти, або ... або...
і шукаєш...
і тут була, і там була. так, де ше не була?
... і поспішаєш. коли? коли вже вона прийде\знайдеться. спрага і цікавість і нетерпляяяяячість моторять. і то постійне відчуття, шо ти її за хвіст тримав, от-от щойно і вона зараз вислизнула.. ААААх.
розпач. жаль. і новий запал.
а вона, тихенька завжди під вухом. чемно і любляче чекає, поки ти не пройдеш повне коло цивілізації і підходячи знову до стартової точки, відчуєш холод, навіть мороз. як? нема? ... падіння на дно і відкладання весел. нема.. а я стільки обійшла. передивилась всі всі кольори і смаки, і всі чисті і високі кутки!.. як? ..нема? даремно?..
гірко.. пусто.. і страшно....
сядеш... обіймеш коліна і ...хм... а колись я б заплакала, якби коло було меншим.... ххххмммм.... якби воно було меншим, я б не побачила стільки, ... і воно зараз таке, .. все цінне, і пройдене... ххмм... спина вирівнюється.... ххмм...
і я ж пройшла стільки, і вернулась сюди... на початок...
спокій... невимовний.. руки розслабились і осіли на землю .. легка посмішка.. і "дякую)".... якби я не гналась за нею, я б не була тут знову....
і...я вільна... я можу ще раз пройти все коло...можу зупинитись напівшляху ...можу вернутись назад..тепер це все і моє )) дякую за дарунок)) ..
потім я відштовхуючись відпочилими руками піднімусь на ще натомлені, але вдячні ноги ... озирнусь навколо...
ххх....навколо....
є
.. . я вдихаю ... і спокійно посміхаюсь...
привіт)*
Немає коментарів:
Дописати коментар